ХРАМ НА ЧЕСТЬ ІКОНИ БОЖОЇ МАТЕРІ «ВСЕЦАРИЦЯ»

Тип споруди: храм

Розташування: м. Лиман, Донецька область

Релігійна приналежність: православ’я, ПЦУ

Дата руйнування: весна 2022 р.

Пошкодження: уламками посічений дах, пошкоджені вікна.

Будівля, у якій зараз розташований храм, була зведена на початку XX століття, у 1910 році. Початкове її призначення – церковно-приходська школа. З плином часу призначення будівлі неодноразово змінювалося – тут розташовувалися і бібліотека, і медпункт, і склад.

У 2009 році будівлю обладнали під храм. Прихожанами церкви, яка на той час належала до УПЦ московського патріархату, були здебільшого мешканці довколишніх будинків.

На початок повномасштабного вторгнення релігійна громада церкви налічувала кілька десятків вірян. Навесні 2022 року біля Лиману точилися важкі бої – російські війська намагалися прорватися до міста.

Житловий район біля церкви постійно та жорстоко обстрілювався.

Кілька снарядів впало безпосередньо біля храм, пошкодивши дах і вікна.

Один влучив у сам храм, буквально прошивши його. Але, на щастя, не розірвався.

– Снаряд пробив дах, пройшов через стелю, розірвав підлогу і виліз через стінку аж на вулицю, – розповідає паламар Юрій. – Це сталося перед тим, як росія зайшла до міста. Тут страшне було. Навколишні будинки геть побило, в мене квартира згоріла. По куполу вдарило, знесло частину купола, дуже посікло дах. Навіть пожежа була у трапезній, дуже багато церковної літератури згоріло.

З кінця травня до 1 жовтня 2022 року Лиман перебував під російською окупацією. Після звільнення міста обстріли з боку росіян не припинилися, періодично у місті фіксуються прильоти.

Вже у 2023 році храм на честь ікони Божої Матері «Всецариця» перейшов до ПЦУ. 20 липня 2023 року в будівлі храму вперше відбулося богослужіння Православної церкви України. Службу очолив єпископ Донецький і Слов’янський Сава (Фризюк), співслужили військові капелани ПЦУ Донецько-Маріупольської єпархії.

Хоча влучань у церкву більше не було, вона постійно знаходиться у зоні ризику, адже часто «прилітає» максимально поруч.

До того ж, досі даються взнаки й минулорічні пошкодження.

– Пошкоджений дах постійно протікає, – бідкається Юрій. – Я тільки тим і займаюся, що прибираю воду. І світла тут немає. Якось я зі своєї квартири провів світло сюди подовжувачем, але прийшли і заборонили, довелося відімкнути. Загроза нових руйнувань нікуди не поділася. Війна… Все може статися. Але, хай як там, я продовжую доглядати за храмом.